Кам'янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області
Вхід
Реєстрація

Головна

Новини

Про ліцей

Вступникам

Публічна інформація

...

Новини
  • Слава Україні! Героям Слава!
Готуєшся до ЗНО з української мови?
Це тобі допоможе!
Елементарне з орфографічного практикуму

 


Мова – величне надбання людства. Вона не лише найпотужніший засіб спілкування, знаряддя мислення, а й історія народу, необхідна умова його існування. Мова спрямована як у внутрішній світ людини, її психіку, так і в зовнішній світ природи і людських взаємин. Вона є основою зростання особистості.

Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно має володіти культурою мовлення, тобто навчитися дотримуватись усталених норм усної та писемної форм літературної мови, використовувати всі її виражальні засоби залежно від стилю, жанру, типу.

Грамотна людина – це не лише та, яка пише без граматичних помилок і ставить коми всюди, де треба. Грамотність означає рівень культури, упевненість в собі, легкість спілкування в будь-якому товаристві…

Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуте або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше.

Уміти грамотно писати – життєва необхідність.

Грамотність визначає ступінь володіння людиною рідною для нього мовою і виражається в умінні логічно і зв'язно говорити, правильно використовувати ...

 

Адреса та адрес

Іноді трапляються помилки при використанні цих слів. Можна почути: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова в мій адрес». Але адрес – це письмове привітання. Можна сказати: вітальний адрес, адрес ювілярові. А адреса - це координати, місце проживання, розташування особи, організації і под. Наприклад: проживати за адресою, надіслати на адресу. Іноді це слово вживається в переносному значенні, тобто сказане стосується певної особи. Тому правильно сказати: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова на мою адресу».

 
Брати до уваги чи приймати до уваги

За аналогією до російського «принимать во внимание» дуже часто трапляються «приймати до уваги». Але в українській мові слово «приймати» використовується на позначення дії, що в буквальному розумінні означає «прибирати щось звідкись» (наприклад; «приймати папери зі столу»), або «вживати» (наприклад: «приймати ліки, їжу»), а також «приймати гостей, відвідувачів»; «приймати дитину» (в когось); «приймати бій». І правильним є вислів «брати до уваги».


Бути правим чи мати рацію?

«Ви були абсолютно праві, так все і сталось, як Ви говорили». Чи можна «бути правим»? Звичайно, так. Але тільки тоді, коли ви знаходитесь справа від когось, хто розташований зліва. Тому що російське «Вы правы» українською перекладається як «Ви маєте рацію».

 
Вартий, вартує і заслуговує

Інколи ці слова плутають і говорять: «Ця проблема не вартує нашої уваги», тому що проводять аналогію з російським дієсловом «стоит». Але це дієслово не має в українській відповідника-дієслова «вартує», а лише прикметник «вартий», прислівник «варто», «варт» і дієслово «заслуговує». Слово ж «вартує» спільнокореневе з словами «варта», «вартувати», що означає «стерегти, сторожувати, охороняти». Треба сказати: «Стояти на варті»; «пильно вартувати»; але: «Ця проблема не варта нашої уваги» чи «Ця проблема не заслуговує на нашу увагу».


Вважати і рахувати

Чи можна сказати: «Рахую, що Ви маєте рацію»? Це знову ж таки неправильний переклад російського слова «считать», яке в українській мові має два аналоги:

  • рахувати, тобто займатись підрахунками. Наприклад: рахувати гроші, рахувати на калькуляторі;
  • вважати, тобто мати думку, переконання. Наприклад: вважати відповідь правильною.
    Тому варто говорити: «Вважаю, Що Ви маєте рацію».


Вживати заходи, вживати заходів чи приймати міри

Як часто ми читаємо і чуємо: «Необхідно приймати міри»! Але давайте вдумаємося в значення цього вислову. Слово «міри» означає: «одиниці ємкості, об’єму, ваги, довжини» (тобто те, що має виміри в літрах, кубометрах, грамах тощо), а також «рівень, межу виміру чогось» (якою мірою, певною мірою, вища міра покарання і т.п.). Про слово «приймати» йшлось вище. І що ж виходить? Якщо трактувати «міри», наприклад, як міри об’єму (та ж пляшка), то значення вислову: «Необхідно приймати міри» зводиться до запевняння в необхідності її чи випити, чи прибрати звідкись. А коли йдеться про застосування певних дій для запобігання чомусь чи для покращання чогось, то нормативним є вислів «вживати заходів» (а не «вживати заходи» аналогічно російському «принимать меры»).

Вибачте мене чи вибачте мені

Форма «вибачте мене» є калькою з російської мови «извините меня». Правильна форма української мови - це «вибачте мені», «пробачте». Не можна говорити «я вибачаюсь», тому що зворотна частка -сь (-ся) означає «себе», і сказати «я вибачаюсь» рівнозначне «я сам собі вибачив».


Виняток і виключення

«Пісня в нашому житті має виключне значення»; «це виключно цікавий факт». Нерідко калькування російських «исключительный», «исключительно» призводить до помилкового вживання слів «виключний», «виключно», хоча в даному випадку доцільно використати слова «виняткове», «винятково», адже іменник «виключення» позначає дію (наприклад, «виключення з інституту»), прислівник «виключно» означає, що певні права властиві тільки одній особі чи організації (наприклад, «виключні права»); а іменник «виняток» означає «відхилення від звичайного, загального правила» (наприклад: «Земля скрізь потребує роботи, і його бургундська земля не становила винятку» (Ю.Яновський)), прикметник «винятковий» вживається в значенні «дуже», «надзвичайно», «особливо», «не так, як усі» (наприклад, «винятковий випадок, розум, факт тощо»).


Виписка і витяг

За аналогією до російського «выписка из протокола» іноді читаємо «виписка з протоколу». Слово виписка означає дію за значенням «виписувати, виписати», тобто:
• списувати слова, частину тексту і т.ін. з книжки, зошита тощо з певною метою (наприклад: «Дякую теж за виписки з «Лялечки» (М.Коцюбинський))
• письмово оформляти вибуття кого-небудь звідкись, з чогось і т.ін. (наприклад, «виписка з лікарні»)

Іменник «витяг» вживається в значенні - «невеличкий уривок, частина чи цитата з якого-небудь тексту» (наприклад, «витяг з протоколу»).

 
Вираз і вислів

Чи правильне речення: «В творі студента був такий вираз»? Адже думка, виражена декількома словами – це вислів, тому доцільніше сказати «В творі студента був такий вислів». У решті випадків, зокрема й у математиці, використовують слово вираз. Наприклад: «Вираз на обличчі похмурий».  

 

Висловлювати, вимовляти та виговорювати

«Присутні виговорили свої думки». Що ж це означає? Знову-таки, калькування з російської слова «высказали». Необхідно розрізняти за значенням слова висловлювати, вимовляти і виговорювати:

  • висловлювати – «передавати словами думки, почуття тощо; виражати тим або іншим способом» (наприклад, «висловити погляди, думку»);
  • вимовляти – це «передавати голосом звуки, слова; говорити певним чином (наприклад: «Кожне слово він вимовляв повільно»);
  • виговорювати – «дорікати комусь, говорячи, домагатися одержання чогось тощо» (наприклад, «виговорювати за провину»).

У реченні, наведеному на початку, необхідно було вжити слово «висловили».

Відказувати і відмовляти

Чи можна «відказати в проханні»? Необхідно з’ясувати значення слів «відказувати» і «відмовляти», щоб правильно їх вживати, адже лише в деяких значеннях вони збігаються.

 
Слово «відказувати» означає:

  • Говорити у відповідь. Наприклад: відказувати на запитання.
    • Відповідати на запитання письмово. Наприклад: одказувати на листи.
    • Заповідати комусь щось перед смертю, залишати у спадок. Наприклад: відказати майно.
  • Переставати діяти. Наприклад: відказав двигун; відказало серце.
    • І лише діалектне - відмовляти комусь в чому-небудь. Наприклад: не відкажи в просьбі.

 

Слово «відмовляти» має значення

Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. Наприклад: не одмовте допомогти в справі.

Говорити у відповідь. Наприклад: колега на ці слова відмовив таке...
Переконувати когось не робити чого-небудь. Наприклад: відмовляти друга кудись їхати.

Переставати діяти внаслідок несправності (про механізм) або перевтоми тощо (про людський організм). Відмовило сверло; відмовили ноги.
Тому літературним є вислів: «Відмовити в проханні».


Відносно, стосовно, щодо

Унаслідок калькування з російської постійно трапляються вислови, подібні до: «Відносно цього питання я маю таку думку...». Але слово «відносно» в українській мові має значення «порівняно», наприклад: відносно недалека відстань; відносно дешевий товар.

Слово «стосовно» в літературній мові вживається з прийменником «до» і означає «відповідно до чогось», «у застосуванні до чогось, кого-небудь». Наприклад: «І.Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, - і тому його вважають істориком-професіоналом».
Слово «щодо» має ширше значення, а саме:

  • З приводу чого-небудь. Наприклад: Обіцяли допомогти щодо перекладу. Щодо цього наші погляди збігаються.
  • Про, за когось, щось (якщо говорити про кого-, що-небудь, мати на увазі кого, що-небудь). Наприклад: Говорити щодо проблем. Щодо Лук’яненка я маю хорошу думку.
  • Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого-, чого-небудь, які характеризуються з боку тих чи інших ознак, зв’язків, стосунків і под. Наприклад: Доповідь була хорошою і щодо форми, і щодо змісту.
    Зважаючи на все викладене вище, правильним є вислів: «Щодо цього питання я маю таку думку...».

Відповідно до рішення чи у відповідності з рішенням
Як результат калькування з російської дуже часто трапляється словосполучення «у відповідності з чимось». Але ця сполука не нормативна для української мови, правильною є тільки форма «відповідно до чогось». Треба говорити: «відповідно до рішення»; «відповідно до пункту1 наказу» і т.п.

Військовий та воєнний

Військовий – це той, що стосується війська. Військовий гарнізон, військова форма, військовий як найменування особи за родом занять.
Воєнний – той, що стосується війни. Воєнний час, воєнний стан, воєнні події.
Деякі слова можуть вживатись з обома цими прикметниками залежно від значення: Військовий (воєнний) корабель; військовий (воєнний) завод.

Вірний і правильний

Доводиться чути: «Абсолютно вірно!» Але це зовсім не правильно. Це –російська калька слова «верно». Адже в українській мові слово «вірний» – однокореневе зі словом «вірність». Можна «вірно кохати», «вірними» можуть бути друг, дружина, собака, але ні в якому разі не відповідь, рішення і подібне.
Російське «верно» – багатозначне слово і українською перекладається по-різному.

Наприклад:
Верный друг – вірний друг
Верный ответ – правильна відповідь
Верный способ – надійний спосіб
Верная смерть – неминуча смерть
Тому доцільно сказати: «Абсолютно правильно».

Вірогідний і ймовірний

Ці слова часто плутають, і можна почути: «Таке припущення – вірогідне». Або: «Це цілном імовірний факт».

 Але слова ці треба було вжити навпаки: припущення – ймовірне, а факт – вірогідний. Прикметник «вірогідний» означає «цілком певний, достовірний, перевірений», а «ймовірний» – це «той, що його можна тільки припускати» та «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Б.Антоненко-Давидович).

Вмішуватись чи втручатись

«Прошу не вмішуватись в мої справи!» – наскільки парадоксально звучить подібний імператив! Адже дієслово «вмішатися» означає - «проникати куди-небудь; змішуватися з ким-, чим-небудь» (наприклад, «вмішатися в розчин»), а дієслово «втручатися» - «самочинно займатися чиїмись справами; встрявати в чиї-небудь стосунки; брати активну участь для припинення чогось» (наприклад: «Він вчасно втрутився в цю справу»).

Грати роль і відігравати роль

В одному документі написано: «Велику роль в цій справі грають керівники відділів...». Але ж «грати роль» - це «видавати себе за кого-небудь іншого» (можна «грати роль на сцені, в театрі, в кіно» або в переносному значенні, наприклад: «Того вечора я нрала зовсім іншу роль» (Леся Українка)). «Відігравати роль» - це «мати певне значення, вагу», і в документі треба було написати: «Велику роль в цій справі відіграють керівники відділів...».

Доказувати і доводити

Інколи слово «доказувати» помилково вживають в такому контексті: «доказувати теорему», «доказувати необхідність реформування» тощо. Але це дієслово означає «процес завершення акту говоріння» (наприклад, «доказувати до кінця свій монолог»). Російське слово «доказывать» українською перекладається як «доводити» в значенні «підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами» (наприклад, «доводити теорему, концепцію» тощо).

Доповідати і докладати

23 травня 1998 року на одному з каналів українського радіо прозвучала фраза: «Мені докладали про стан справ». Але до чого тут вжите слово «докладали», похідне від дієслова «класти», і яке означає «додавати щось до вже покладеного» (наприклад, «докласти яблук в корзинку»)? Мабуть, автор цих слів мав на увазі «доповідали», що означає – «повідомляти; виступати з доповіддю; освітлювати певні питання тощо».

Жити; мешкати і проживати

Ми живемо, проживаємо чи мешкаємо в місті Києві?
• «Жити» має загальне, найширше значення, і серед інших – перебувати, проживати де-небудь (наприклад: «...дід та баба...удвох на хуторі жили» (Т.Шевченко).
• «Проживати» – жити за місцем прописки (наприклад: «Продавець проживає за адресою: М.Київ, вул.Хмельницького, буд.26, кв.79»).

  • «Мешкати» – в приміщенні (наприклад: «Сім’я мешкає в трикімнатній квартирі»).

Можна сказати: «Ми живемо в місті Києві» чи «проживаємо в місті Києві (якщо в Києві прописані)».


 Завдяки і через

Слово «завдяки» уживається для позначення причини, що викликає бажаний результат. Наприклад: «Значних досягнень ми отримали завдяки наполегливості в роботі». Неправильне вживання прийменника «завдяки» для називання негативної причини. Наприклад: «Не прийти на заняття завдяки хворобі» (треба: «через хворобу»).

Замісник і заступник

Ці два іменники часто плутають, що призводить до помилкового їх вживання. Розрізняються значення.

  • Замісник – той, хто тимчасово виконує чиїсь обов’язки. Наприклад: «Хто ж буде замісником викладача на час його хвороби?»
  • Заступник – офіційна назва особи, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником чи з керівником, а також заступає в разі відсітності свого керівника або начальника. Наприклад: «заступник директора організації».


Зустрічаються і трапляються

Чи можна сказати: «В роботі зустрічаються помилки»? Ні, тому що зустрічаються, тоді, коли є якась зустріч (переважно, хоча і не завжди, люди). Можна сказати: «В морі зустрілись кораблі»; «зустрітись з кимось поглядом»; «зустрітись з приятелем». В тексті, в книзі, в промові, в житті «трапляються» помилки, факти, недоліки тощо.


Книжковий і книжний

Ці слова-пароніми необхідно розрізняти за значенням. «Книжковий» - це той, що стосується книжок (наприклад, «книжковий магазин», «книжковий ринок», «книжкова полиця» тощо). «Книжний» – це той, що стосується книги (наприклад, «книжний стиль», «книжний герой» тощо).


Коли наступні, коли такі, проте ніколи
слідуючі

Багато хто не відчуває різниці, і помилково вживає слово «наступні» тоді, коли треба вживати тільки «такі». Наприклад, у реченні: «Погляди щодо цього проекту були наступні: ... ». Адже «наступні» вживається тільки тоді, коли йдеться про черговість. Наприклад: «Наступна зупинка – вулиця Сагайдачного»; «Відповідає Петренко, наступний – Чередниченко». У решті випадків доречно вживати слово «такі», і ні в якому разі не можна говорити «слідуючі», тому що це слово – і не російське, і не українське, а належить до тієї мовної сумішки, що в народі зветься суржиком.


Лікувати і лічити

«У поліклініці лічать хороші лікарі». Вибачте, але що саме вони лічать? Адже «лічити» – синонім до слова «рахувати», тобто займатись підрахунками. Без сумніву, щось вони лічать, але навряд чи хворих. Їхня професійна діяльність – займатись лікуванням, тому треба було написати: «У поліклініці лікують хороші лікарі».

Любий і будь-хто

Інколи можна почути щось подібне до фрази: «Це настільки просто, що любий може це зробити». Але ж «любий» – прикметник, утворений від дієслова «любити». На позначення будь-якої особи доречно вживати займенники «будь-хто», «хто завгодно» тощо.


Мішати і заважати

Дехто помилково перекладає багатозначне російське дієслово «мешать» як «мішати» в такому контексті: «Ви мішаєте нам працювати». Але слово «мішати» в українській мові означає «перемішувати, розмішувати» (наприклад, «мішати кашу, карти, фарбу і под.»). У цьому реченні треба було сказати «заважаєте», що має значення – «своїми діями затримувати, не давати змоги щось робити».

Неділя і тиждень

Інколи в рекламних оголошеннях доводиться чути: «Наша фірма працює всю неділю». Що вони мають на увазі? Адже слово «неділя» в українській мові – це тільки один день тижня, причому вихідний, його відповідник в російській - «воскресенье». Отже, організація працює весь вихідний, а решту днів тижня ні? Чи все-таки помилково вжили російську кальку замість українського слова «тиждень»?

 Підписка і передплата

«Підписку на наш журнал можна оформити на будь-якому поштовому відділенні», – чуємо по радіо. Але ж «підписка» – письмове зобов’язання додержуватися певних правил чи виконувати якусь вимогу (наприклад, «підписка про невиїзд», «підписка про мовчання»). Замовлення ж друкованого видання з попереднім внесенням часткової чи повної його оплати називається «передплатою» (чого?). Правильно: «Передплату нашого журналу можна оформити на будь-якому поштовому відділенні» (чи «передплатити наш журнал...»).

Покупка і купівля

Мабуть, не рідкість сьогодні словосполучення «покупка товару». Але слово «покупка» - це товар, який вже купили, і значення цього словосполучення зводиться до незрозумілого «товар товару», близьке за безглуздістю до «я іду на рибалку», адже «рибалка» – це людина, яка ловить рибу (треба говорити: «я іду рибалити»). На позначення ж дії придбання товару з оплатою його вартості використовується дієслово «купівля».

Професійний і професіональний

Через подібність звучання, спричинену тим, що слова «професійний і професіональний» мають спільний корінь профес- (спеціальність, заняття), ці прикметники часто не розрізняють за значенням, хоча вони мають різну семантику. «Професійний» – той, що стосується професії; «професіональний» –той, що стосується професіоналізму; фаховий. Тобто, «професійний водій» – це людина, яка працює водієм, а «професіональний водій» – людина, яка дуже майстерно водить автомобіль; «професійний лікар» – лікар за професією, «професіональний лікар» – лікар-чудовий спеціаліст.

Рідкий і рідкісний

«Дуже рідкий випадок». До чого тут вжите слово «рідкий», яке використовується, коли йдеться про негусту масу, нещільну тканину, неблизько розташовані один за одним предмети, рідину тощо? В цьому словосполученні йдеться про випадок, який трапляється нечасто, незвичайний, тобто «рідкісний».

Тактовний і тактичний

Інколи доводиться чути: «Це дуже тактичний чоловік». Що це означає? Його деякий прагматизм? Адже прикметник «тактичний» утворений від іменника «тактика», що означає - «сукупність прийомів, методів, способів, що їх використовують у політиці, спорті, мистецтві ведення бою для досягнення певної мети» (наприклад, «тактичні прийоми», «тактичні ракети» тощо). Від іменника «такт», який має значення - «культура поведінки, уважне ставлення до когось, почуття міри», утворюється прикметник «тактовний». Правильно говорити: «Це дуже тактовний чоловік».

Являється і є

 «Являється захисником» – слово “являтися” в сучасній літературній мові означає лише «ввижатися у сні, під час марення». Правомірним у функції зв'язки в таких конструкціях є слово «бути»: «Є захисником».

Як перекласти російське «окружающий»?

Одна з найтиповіших помилок в мовній практиці – використання за аналогією до російської в українській мові активної форми дієприкметників (на -чий). Такі слова, як малюючий, працюючий, біжачий і под. не характерні для сучасної літературної української мови, вони не є природними, і їх вживанням є одним з найгрубіших порушень норм літературної мови. Такі слова здебільшого треба замінювати конструкціями «іменник» + «прийменник» + «дієслово»: малюючий хлопчик – хлопчик, який малює; працюючий двигун – двигун, що працює; біжачий чоловік – чоловік, який біжить.

Відповідно і російський дієприкметник «окружающий» необхідно перекладати згідно з літературними нормами нашої мови, а саме: окружающая среда – навколишнє середовище (а не оточуюче); окружающие его люди – люди, які його оточили (як дія); окружающие нас люди – наше оточення (як середовище).

Як перекласти російське словосполучення «бросаться в глаза»?
Часто неправильний переклад призводить до курйозів. Ось і речення: «Стояча на зупинці дівчина кинулась мені в очі своїм строкатим вбранням» – викликає в уяві неймовірну картину: навіжена дівчина, ще й стояча (!), кидається в очі... Але варто лише замінити декілька слів, і вже перед очима звичайна зупинка і симпатична дівчина у барвистому вбранні: «Дівчина, яка стояла на зупинці, впала мені в вічі своїм строкатим вбранням». З приводу активної форми дієприкметника («стояча») йшлось вище, а російське словосполучення «бросаться в глаза» в переносному значенні перекладається як «впадати в око (в очі, в вічі)», «приглянутись».

Працювати над своєю мовою треба майже кожному з нас,але це не є підставою для розпачу, бо ми мусимо врешті-решт заговорити чистою літературною українською мовою.

 


Поділитися в соціальних мережах
Поштова адреса: Гагаріна 56, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300
Телефон: 03849 32882 Факс: 03849 35897
Електронна скринька: kpml@ukr.net
Правила приймання